| Головна » Статті » Мої статті |
Побачення з дитинством
| Як швидко плине життя! Як та річка, швидка й гомінлива. Не встигнеш озирнутися – як уже ти дорослий…твої діти пішли до школи…уже й вони –дорослі! Та невже ж так багато часу минуло?! Так, а саме – 25 років, як ми, учні Солонянської середньої школи попрощалися з дитинством. Мені та моїм ровесникам тоді (у 1998 році) так радісно було це усвідомлювати. Нарешті! Свобода! Перед нами відкриті усі шляхи. Обирай, який бажаєш.! Але якби ж ми знали, скільки труднощів на нас чекає попереду. Тому іноді так хочеться повернутися у дитинство, у ті щасливі і безтурботні дні. І така нагода у нас з’явилася. 2 лютого у нашій школі відбувся вечір зустрічі випускників минулих років. Яке це було прекрасне свято! У гарно прикрашеній залі зустрілися однокласники, яких доля розкидала далеко один від одного. Багато хто з них не бачилися ще з часів закінчення школи. Та вона знову усіх поєднала, навіяла спогади. Ці стіни, такі тепер дорогі і рідні, стільки всього пам’ятають! Прекрасні виступи нинішніх школярів допомогли створити святковий настрій, поринути у минуле, закружляти у вальсі вражень. Було виконано багато чудових пісень. Скільки у нашій школі талановитих дітей! Потім старшокласники танцювали вальс. Вони так були схожі на нас, тодішніх. У святковій програмі брали участь не лише школярі. Колишні випускники теж не залишилися байдужими (Жищук Ірина, Антонюк Тетяна, Гандрабурова Юлія). Пісні у їх виконанні звучали по-особливому, так щиро, із нотками настальгії, із почуттям вдячності. Лунали також слова невимовної подяки учителям за їх нелегку багаторічну працю. Сльози в очах, тремтіння у голосі, хвилювання, усмішки, здивовані вигуки, радісні обличчя, гарячі оплески – все це було того вечора. І, не зважаючи на непривітну погоду за вікном, у залі було тепло і затишно. Адже ми всі знову побували у дитинстві. І це – прекрасно! Випускниця Солонянської СЗШ № 1 1998 року Т.В.Антонюк | |
| Переглядів: 633 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |